2022-2023 навчальний рік

Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році від МОН України

Лист МОН від 19.08.2022 № 1/9530-22
Інструктивно-методичні рекомендації_2022-2023_Організація_освітнього_процесу

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від _____2022 р. No _____

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо організації освітнього процесу та викладання
навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти

у 2022/2023 навчальному році

Організація освітнього процесу
1.Нормативне забезпечення.
Організація освітнього процесу в закладах загальної̈середньої освіти в
2022/2023 навчальному році здійснюватиметься відповідно до:
Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,
«Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо
врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану»
(No7325 від 28.04.2022), «Про забезпечення функціонування української мови
як державної» та інших;
Указу Президента України від 16 березня 2022 року No 143 «Про
загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної
агресії Російської Федерації проти України»;
постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року No711
«Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану
в Україні»;
розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. No 988-
р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері
реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на
період до 2029 року»;
Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти,
затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020
No2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р.
за No1111/35394;
Державних стандартів повної загальної середньої освіти:
на рівні початкової освіти (в 1 – 4 класах) – Державного стандарту
початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року
No 87);
на рівні базової середньої освіти: в 5 класах – Державного стандарту
базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 30.09.2020 р. No 898); в 6 – 9 класах – Державного стандарту

базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою
КМУ від 23 листопада 2011 року No1392);
на рівні профільної середньої освіти (в 10 – 11/12 класах) – Державного
стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого
Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року No1392);
Типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти –
на рівні початкової освіти:
Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної
середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої
наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 No 743),
Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної
середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої
наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 No 743),
Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної
середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої
наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 No 743),
Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної
середньої освіти, розробленої під керівництвом Р. Б. Шияна (затвердженої
наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 No 743),
Освітньої програми початкової освіти за вальдорфською педагогікою
(автори Косенко Д. Ю., Мезенцева О. І.) (лист ДСЯО від 11.09.2020 No 01/01-
23/1044),
Освітньої програми «Світ чекає крилатих» (науковий керівник
Цимбалару А. Д .) (лист ДСЯО від 22.09.2020 No 01/01-23/1115),
Освітньої програми за педагогічною технологією «Росток» (науковий
керівник Пушкарьова Т. О.) (лист ДСЯО від 11.09.2020 No 01/01-23/1045),
Освітньої програми «Інтелект України» (науковий керівник Гавриш І.
В.) (лист ДСЯО від 06.08.2020 No 01/01-23/929),
Освітньої програми за системою розвивального навчання Д. Б.
Ельконіна, В. В. Давидова та ін. (автори Старагіна І. П., Захарова Г. М. та ін.)
(лист ДСЯО від 11.09.2020 No 01/01-23/1043),
Освітньої програми І циклу (1-2 класи) та ІІ циклу (3-4 класи) закладів
загальної середньої освіти, які працюють за системою розвивального
навчання (Центр психології і методики розвивального навчання) (лист
ДСЯО від 28.08.2021 No 01/01-23/1283);
на рівні базової середньої освіти:
у 5 класах – Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів
загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки
України від 19.02. 2021 No 235),
у 6 – 9 класах – Типової освітньої програми закладів загальної середньої
освіти ІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України
від 20.04. 2018 No 405);

на рівні профільної середньої освіти – Типової освітньої програми
закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затвердженої наказом
Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 No 408 у редакції наказу
Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 No 1493 зі змінами);
Наказів Міністерства освіти і науки України:
від 28.03.2022 No 274 «Про деякі питання здобуття загальної середньої
освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану»,
від 20.02.2002 No 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності
груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу,
класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп
подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх
типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у
загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрований в Міністерстві
юстиції України 6 березня 2002 р. за No 229/6517 (зі змінами);
від 02.07. 2014 No 780 «Про затвердження Типових навчальних планів
Вальдорфських загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів» (на рівні
базової, 5 – 9 класи, і профільної, 10 – 11 класи, середньої освіти);
Положення про інституційну та дуальну форми здобуття повної
загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і
науки України 23 квітня 2019 року No 536 (у редакції наказу Міністерства
освіти і науки України від 10 лютого 2021 року No 160), зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 р. за No 547/33518;
Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної
середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України
12.01.2016 No 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України
від 10 лютого 2021 року No 160), зареєстрованим в Міністерстві
юстиції України 03 лютого 2016 р. за No 184/28314;
Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої
освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.
2020 No 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня
2020 р. за No 941/35224);
Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних
та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої
освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України
16.04.2018 No 367, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня
2018 р за No 564/32016;
Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої
освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і
науки України 14.07.2015 No 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і
науки України No 621 від 08.05.2019, No 268 від 01.03.2021), зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за No 924/27369;
Листів Міністерства освіти і науки України:
від 30.06.2022 No 1/7322-22 «Про організацію 2022/2023 навчального

року»;
від 16.03.2022 No1/3472-22 «Про виконання Указу Президента України
Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО від 16.03.2022 No143/2022».
Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому
процесі в закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році
на рівні базової, профільної середньої освіти (5 – 11 класи) рекомендовані
такі навчальні програми:
5 клас – модельні навчальні програми, яким надано гриф
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» наказом
від 12.07.2021 No 795 (зі змінами, внесеними у додаток наказами Міністерства
освіти і науки України від 10.08. 2021 р., No 898, від 29.09. 2021 р. No 1031,
від 13.12. 2021 р. No1358, від 02.02. 2022 р. No 96, від 09.02. 2022 No 143, від
11.04. 2022 р. No 324) (гриф Міністерства станом на 01 серпня 2022 року
надано 95 модельним навчальним програмам);
6 – 9 класи
- навчальні програми, затверджені наказом Міністерства освіти і науки
України від 07.06.2017 No 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів
5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними
наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 No 698);
- навчальні програми, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством
освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від
03.08.2022 No 698 «Про надання грифа оновленим навчальним програмам»;
10 – 11 класи
- навчальні програми, затверджені наказом Міністерства освіти і науки
України від 23.10.2017 No 1407 «Про надання грифу МОН навчальним
програмам для учнів 10 – 11 класів закладів загальної середньої освіти» (зі
змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від
03.08.2022 No 698);
- навчальні програми, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством
освіти і науки України» наказом Міністерства освіти і науки України від
03.08.2022 No 698 «Про надання грифа оновленим навчальним програмам».
Перелік навчальної літератури та навчальних програм, що мають грифи
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», «Схвалено для
використання в освітньому процесі» або висновок «Схвалено для
використання в загальноосвітніх навчальних закладах» (далі – Перелік),
постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті ДНУ «Інститут
модернізації змісту освіти».
Відповідно до Порядку надання грифів навчальній літературі та
навчальним програмам (далі – Порядок), затвердженого наказом
Міністерства освіти і науки України 20 липня 2020 р. No 931, зареєстрованим
в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2020 р. за No 1119/35402, зі
змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 08

листопада 2021 р. No 1203, гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і
науки України» надається модельним навчальним програмам. Навчальним
програмам, розробленим не на основі модельних навчальних програм,
навчальним програмам з позашкільної освіти надається гриф «Схвалено для
використання в освітньому процесі». Навчальні програми, розроблені на
основі модельних навчальних програм, згідно із Законом України «Про
повну загальну середню освіту» (пункт 8 частини першої статті 1),
затверджується педагогічною радою закладу освіти.
Для реалізації варіативної складової навчальних планів на підставі
рішення педагогічної ради заклад освіти може використовувати в освітньому
процесі навчальні програми факультативів та курсів за вибором, які раніше
мали відповідний гриф МОН і були включені до Переліків навчальної
літератури та навчальних програм у попередні роки.
2. Структура навчального року
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022
року No 711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму
воєнного стану в Україні», освітній процес у 2022/2023 навчальному році
розпочнеться в День знань 1 вересня і триватиме до 30 червня 2023 року.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів
України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої
діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану
призупиняється дія положення частини третьої статті 10 Закону України
«Про повну загальну середню освіту» в частині тривалості освітнього
процесу в закладах загальної середньої освіти не менше 175 навчальних днів.
2022/2023 навчальний рік може тривати більше або менше 175 днів.
Тривалість та структура навчального року визначається закладом освіти
з урахуванням навчального часу на проведення державної підсумкової
атестації, навчальної практики, додаткових консультацій для усунення

прогалин у навчанні, навчально-польових занять/зборів і навчально-
тренувальних занять предмета «Захист України», інших форм організації

освітнього процесу, визначених освітньою програмою закладу освіти.
Педагогічною радою закладу освіти визначаються також тривалість
навчального тижня (п’ять чи шість днів), дня, занять і відпочинку.
У закладах освіти щоденно о 9 годині 00 хвилин має проводитись
загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими
внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2
Указу Президента України No 143 від 16 березня 2022 року «Про
загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної
агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і
Науки України від 16.03.2022 No1/3472-22).
3. Форми організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі.
Організація освітнього процесу може здійснюватись в очному і
дистанційному режимах, або за змішаною формою, що поєднує очний і
дистанційний режими. Таке поєднання можливе, зокрема, для різного виду
занять (практичні, лабораторні заняття проводяться в очному режимі,
лекційні – в дистанційному). Або для різних груп одного класу: частина
учнів класу навчаються очно, інша – дистанційно в асинхронному режимі, з
можливістю надання учням підтримки шляхом проведення консультацій в
синхронному режимі. При цьому для учнів визначається черговість очного та
дистанційного навчання з метою забезпечення рівних умов для здобуття
освіти.
Заклад освіти може організовувати освітній процес із використанням
технологій дистанційного навчання за допомогою технічних засобів
комунікації, доступних для учасників освітнього процесу. При цьому обсяг
навчального часу, що забезпечується в синхронному режимі, визначається
педагогічним працівником і може бути менше обсягу, зазначеного в пункті
7 розділу I Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної
середньої освіти.
Також, в очному режимі, у разі нестачі в шкільних укриттях місць для
всіх учасників освітнього процесу, можлива організація навчання по змінах
або переведення навчання з окремих предметів на дистанційну форму.
За потреби заклад освіти може організувати індивідуальні форми
здобуття освіти (зокрема екстернатну, сімейну (домашню), реалізовувати
індивідуальну освітню траєкторію учня.
Форма організації освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в
кожному населеному пункті і визначається рішенням військово-цивільних
адміністрацій. Рішення приймається за участю батьків. Якщо батьки не
погоджуються з очною формою навчання, вони можуть обрати дистанційну
форму або індивідуальний графік навчання, або перевести дитину на
екстернатну форму навчання. Для учнів, батьки яких оберуть онлайн
навчання, у закладі освіти можуть організовуватись окремі класи з
дистанційною формою організації освітнього процесу. Також, за умови
обладнання класних приміщень відеокамерами, може бути створена
можливість для дистанційного спостереження за уроком або відеозапису
уроків.
Форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж
навчального року в залежності від безпекової ситуації у населеному пункті.
Запровадження та організація освітнього процесу в певному режимі, у
тому числі у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів
оповіщення, здійснюється відповідно до листа МОН від 30.06.2022 No 1/7322-
22 «Про організацію 2022/2023 навчального року».

Організація освітнього процесу не повинна призводити до
перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові
умови здобуття освіти. Розклад навчальних занять, розподіл навчального
навантаження протягом тижня, тривалість навчальних занять і перерв між
ними здійснюється відповідно до вимог Санітарного регламенту для закладів
загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ України 25 вересня
2020 р. No 2205, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада
2020 р. за No 1111/35394). Тривалість виконання завдань для самопідготовки
учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3 – 5
класах, 1,5 години у 6 – 9 класах, 2 години - у 10-11(12) класах. Учням 1-2
класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у
позанавчальний час.
4. Наповнюваність класів. Поділ класів на групи
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів
України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої
діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану
призупиняється дія положення частини другої статті 12 Закону України «Про
повну загальну середню освіту» щодо граничної верхньої межі кількості
учнів у класі (наповнюваності класу) державного, комунального закладу
освіти, крім здобуття освіти за очною (денною) або вечірньою формою.
Нормативи максимальної наповнюваності класів за денною, вечірньою
формами навчання зберігаються. При дистанційному навчанні заклад освіти
самостійно приймає рішення щодо максимальної кількості учнів у класі.
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів
у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюють відповідно
до Порядку, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України
від 20.02.2002 No 128 (Додаток 2). Клас може ділитися на групи:
при вивченні української та іноземної мов за умови наявності в класі

понад 27 учнів; під час вивчення у 5 класах інтегрованого мовно-
літературного курсу клас може ділитися на групи не менше ніж на чотирьох

уроках на тиждень, що відповідає мінімальному та рекомендованому
тижневому навантаженню для вивчення української мови;
при проведенні практичних занять з інформатики з використанням
комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі;
при проведенні уроків з трудового навчання, технологій (окремо для
хлопців і дівчат) за умови наявності в класі понад 27 учнів, але не менше 8
учнів у групі;
при проведенні уроків з фізичної культури в 10 – 11 класах (окремо для
юнаків і дівчат) за умови наявності в класі понад 27 учнів, але не менше 8
учнів у групі.

При проведенні занять з предмету «Захист України», як зазначено у
пояснювальній записці до навчальної програми «Захист України. 10 –11
клас» для закладів загальної середньої освіти, клас може ділитися на групи
(окремо юнаки і дівчата) за умови не менше 5 учнів у групі. Якщо кількість
осіб у групі менше 5, учні цієї групи навчаються за індивідуальними
навчальними планами.
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів фіксується в
освітній програмі закладу освіти.

5. Освітня діяльність
У 2022/2-23 навчальному році пріоритетними є такі напрями освітньої
діяльності:
продовження реформи загальної середньої освіти відповідно до
Концепції «Нова українська школа»;
впровадження у 5 класах нового Державного стандарту базової
середньої освіти (далі – Державний стандарт);
організація освітнього процесу після вимушеного переривання його
звичного перебігу, викликаного спочатку тривалими карантинами, потім –
військовою агресією рф на території нашої держави;
посилення національно-патріотичного виховання, формування
громадянської позиції; просвіта з питань особистої безпеки;
організація навчальної діяльності здобувачів освіти та способів
побудови зворотного зв’язку в умовах очної, дистанційної, змішаної форм
навчання;
психологічні аспекти організації освітнього процесу в умовах
воєнного/післявоєнного стану.
У зв’язку з широкомасштабним вторгненням Російської Федерації в
Україну, яке розпочалось 24 лютого 2022 р. і призвело до тимчасового
призупинення навчання, а потім до переходу на дистанційне навчання,
рекомендуємо на початку 2022/2023 навчального року виявити рівень
опанування учнями навчального матеріалу, яким вони оволодівали в умовах
воєнного часу самостійно або із використанням технологій дистанційного
навчання, визначити необхідність організації традиційного повторення
вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання».
Це дозволить з’ясувати навченість учнів, їхню готовність до засвоєння
нового змісту, а також допоможе визначити оптимальні умови для

планування й організації подальшого освітнього процесу. У календарно-
тематичному плануванні на початку навчального року необхідно визначити

достатню кількість навчального часу для повторення і проведення
діагностування результатів навчання за попередній рік.
Спосіб діагностування залишкових результатів навчання вчитель обирає

самостійно. Результати діагностування не підлягають обліку і не
враховуються під час оцінювання за перший семестр.
Діагностування в перші тижні навчання доцільно проводити з
використанням різнорівневих завдань:
• завдання на упізнавання навчального змісту, його відтворення по
пам’яті чи за наданим зразком;
• завдання на застосування знань або способів дій у типових ситуаціях;
• завдання на відтворення відомого шляху міркування або застосування
засвоєного способу дії у ситуації, яка дещо відрізняється від типової;
• завдання на творче застосування навчального досвіду в ситуаціях,
наближених до життєвого контексту, для виконання яких потрібно
самостійно відшукати шлях розв’язання проблеми, дібрати доступну
інформацію і пристосувати її до наданої умови, поєднати й доцільно
використати елементи знання чи вміння з інших тем, оцінити об’єкт чи
явище.
Результати діагностування доцільно використати для коригування
календарно-тематичного плану вивчення предмета/інтегрованого курсу.
Залежно від готовності здобувачів освіти оволодівати програмовим
матеріалом учитель може розширити (збільшити) тематичний блок
«Повторення (за попередній навчальний рік)» для подолання виявлених
утруднень і відповідно ущільнити програмовий матеріал, який має вивчатися
або опрацьовувати нові тематичні блоки, але перші уроки, виділені на
опрацювання теми, присвячувати повторенню тих тем попереднього класу,
на яких базується вивчення нової теми. Відтак, календарно-тематичний план
протягом навчального року може змінюватися залежно від результатів
навчального поступу учнів.
Звертаємо увагу, що під час організації дистанційного та змішаного
навчання слід виважено обирати електронні освітні ресурси, ураховуючи їх
дидактичну доцільність, фактологічну коректність змісту, відповідність
навчальній програмі. Вибір цифрової платформи для використання в
освітньому процесі заклад загальної середньої освіти здійснює самостійно з
урахуванням технічних можливостей учителів та учнів. Організовуючи
дистанційне навчання вчителі можуть скористатися методичними
рекомендаціям «Організація дистанційного навчання в школі».
За умов використання дистанційної/змішаної форм навчання
посилюється значущість навчання щодо безпеки в інтернеті. Для
формування безпечної поведінки учнів в Інтернеті помічними ресурсами
будуть посібники, розроблені/перекладені українською мовою за сприяння
Координатора проектів ОБСЄ в Україні, а саме:
«Онлайк» – друге оновлене видання навчально-методичного посібника
«Керівництво із соціальнопедагогічного супроводу формування безпечної
поведінки підлітків в інтернеті»,
«Інтернет, який ми хочемо – посібник для учителів» (The Web We Want),

«Інтернет, який ми хочемо – посібник для підлітків»
(The Web We Want).
Також рекомендуємо формувати в учнів мережевий етикет, спонукати
дотримуватись правил спілкування та взаємодії в інтернеті, нести
відповідальність за власні дії в мережевому просторі.
Безперечною вимогою часу є формування у здобувачів освіти
медіаграмотності. В умовах повномасштабної військової агресії Академія
української преси на Тулбоксі для вчителів (уроки вправи, заняття, в які
інтегровані елементи медіа грамотності) започаткувала нову рубрику
«Медіаграмотність в умовах війни». Розроблено вправи на розвиток
критичного мислення з елементами медіаграмотності на тему війни на уроках
в початковій школі. Освітня платформа «Абетка вакцинації: від А до Я» ,
створена Академією української преси у партнерстві з Міністерством освіти і
науки України, знайомить з методами маніпулювання думкою, способами
розвінчання фейків та маніпуляцій, способами переконання авдиторій;
удосконалює навички аналізу медійної наукової інформації; формує навички
пошуку інформації в інтернеті, перевірки правдивості медійних наукових
повідомлень, аналізу медійних повідомлень з огляду на їх цілі, техніку
виконання, емоційний вплив, маніпулятивність та переконливість; навчає як
перевіряти надійність наукових джерел, достовірність статистичних
досліджень, коректність аргументації. Платформа містить:
лекційні заняття для вчителів, для учнів 7-8 та 9-11 класів, для батьків
(https://medialiteracy.org.ua/abetka/abetka-vaktsynatsii/15-2),
комікс для учнів 1-2 класів
(https://medialiteracy.org.ua/abetka/comics/) ,
графічний роман для учнів 5 – 6 класів
(https://medialiteracy.org.ua/abetka/graphic-novel/) ,
посібник для вчителів

https://medialiteracy.org.ua/abetka/2022/01/27/pro-vaktsyny-dlia-uchyteliv-teoriia-
ta-mediahramotnist/ .

Задля розвитку життєво необхідної навички медіаграмотності та
критичного мислення в учнів початкових класів рекомендуємо посібники:
Медіаграмотність у початковій школі: посібник для вчителя /
Волошенюк О. В, Ганик О. В., Голощапова В. В, Дегтярьова Г.А, Іванова І.
Б., Кожанова А. Ю., Пиза Г. Ю., Шкребець О. О, Янкович О. І. / За редакцією
Волошенюк О. В., Іванова В. Ф. – Київ : ЦВП, АУП, 2018 — 234 с.
(https://www.aup.com.ua/mediagramotnist-u-pochatkoviy-shkoli/ ),
Медіаграмотність та критичне мислення в початковій школі: посібник
для вчителя / Бакка Т., Голощапова В., Дегтярьова Г., Євтушенко Р., Іванова
І., Крамаровська С., Мелещенко Т, Шкребець О. / За редакцією Волошенюк
О., Дегтярьової Г., Іванова В. – К. : ЦВП, АУП, 2017 – 196 с.

(https://www.aup.com.ua/mediagramotnist-ta-kritichne-mislen-2/#) .
Сьогодні бібліотеки – це сучасні мультисервісні інформаційні центри,
покликані виховувати компетентного медіа споживача в нових умовах
інформаційного суспільства. Для бібліотекарів закладів освіти, які
опікуються впровадженням медіаосвіти та медіаграмотності,
корисними будуть посібники:
Медіаграмотність для бібліотекарів: практичний посібник. Навчальне
видання. / Ю. М. Зоря, Н. М. Степанова, В. І. Потапова / За редакцією О. В.
Волошенюк, Р. І. Євтушенко. — Київ: Академія української преси, Центр

вільної преси, 2021. – 75 с. (https://www.aup.com.ua/mediagramotnist-
dlya-bibliotekariv/),

Практична медіаграмотність для бібліотек / Власюк О.В, Потапова В.І.,
Срібна І. / За редакцією Волошенюк О. В., Іванова В.Ф. — Київ : АУП, ЦВП,

2019. — 61 с. (https://www.aup.com.ua/praktichna-mediagramotnist-
dlya-bibl/).

Значну увагу у 2022/2023 навальному році слід приділити посиленню
національно-патріотичного компонента в предметах (інтегрованих курсах)

усіх освітніх галузей. Насамперед ця вимога актуальна для предметів мовно-
літературної, громадянської та історичної, мистецької освітніх галузей.

З метою посилення національно-патріотичного виховання дітей та
молоді перший урок у новому навчальному році проводиться на тему: «Ми
українці: честь і слава незламним!». Метою уроку є виховання почуття
гордості й приналежності до незламного українського народу, який героїчно
боронить власну державу, і як наслідок готовності до посильної участі у
справі захисту суверенітету України та відновлення її територіальної
цілісності, долучення до волонтерського руху, допомога армії; глибокої
пошани до загиблих героїв і вшанування їх світлої пам’яті; поваги до
Збройних сил України й усіх причетних до справи захисту нашої Вітчизни і
вдячності їм; співчуття до людей, скалічених війною, до родичів тих,
хто загинув на війні, тих, хто втратив житло або був змушений його
покинути; стійкості до впливів пропаганди країни агресора.
Враховуючи триваючу широкомасштабну війну російських окупаційних
військ фактично на всій території України актуальними в цей час є вивчення
правил пожежної, мінної безпеки та основ цивільного захисту, організація
регулярних навчань щодо дій в умовах загрози та виникнення надзвичайної
ситуації, у разі оголошення повітряної тривоги та проведення уроків безпеки.
Для опрацювання зазначених тем можна організовувати ситуаційно-рольові
ігри, проведення тренінгів на засвоєння алгоритмів дій під час небезпеки, у
тому числі дій за сигналами оповіщення цивільного захисту,
використовувати просвітницькі матеріали з офіційних сайтів, зокрема,
UNICEF Ukraine (ресурс «Суперкоманда проти мін»), МВС України («Як

поводитися в разі виявлення підозрілих предметів?»), Асоціації саперів
України (відеоролик з інформування населення України щодо ризиків від
вибухонебезпечних предметів), МОН України (посібник для дітей про
правила поведінки з вибухонебезпечними предметами «Мінна безпека не без
ПЕКа»).
Для належної організації освітнього процесу в максимально комфортних
для всіх його учасників умовах, зважаючи на обставини, у яких заклади
освіти України розпочинають 2022/2023 навчальний рік, рекомендуємо
скористатися порадами фахівців з психологічної підтримки, наведеними в
розділі 2 Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації освітнього
процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої
освіти у 2022/2023 навчальному році (додаток 1).

6. Впровадження державного стандарту базової середньої освіти
в 5 класах.
Починаючи з 2022/2023 навчального року починається поетапне
впровадження Державного стандарту базової середньої освіти (далі –
Державний стандарт), відповідно учні 5 класів закладів загальної середньої
освіти переходять на нову модель навчання.
Упровадження Державного стандарту спрямоване на зміни в організації
освітнього процесу, які мають забезпечити можливості формування
ученицями/учнями ключових компетентностей і наскрізних умінь,
визначених Законом України «Про освіту», та сприяти вихованню ціннісних
орієнтирів відповідно до Концепції «Нова українська школа».
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених
відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів
навчання учнів є освітня програма закладу загальної середньої освіти.
Заклади освіти можуть розробляти освітню програму для адаптаційного
циклу базової середньої освіти (5 – 6 класи) на основі Типової освітньої
програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої
наказом МОН 19.02. 2021 р. No 235 (далі – Типова освітня програма) або
розробляти власну освітню програму з подальшим затвердженням її в
установленому порядку (наказ Міністерства освіти і науки України
03.06.2022 No 520 «Про затвердження Порядку проведення експертизи та
затвердження освітніх програм повної загальної середньої освіти,
розроблених не на основі типових освітніх програм», зареєстрований в
Міністерстві юстиції України 14 липня 2022 р. за N 778/38114).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про повну
загальну середню освіту» освітня програма закладу освіти, розроблена на
основі Типової освітньої програми, має таку структуру:
1. Вступна частина.
2. Загальний обсяг навчального навантаження (в годинах) і його
розподіл за освітніми галузями та роками навчання.
3. Навчальний план закладу освіти з визначеним переліком: предметів/
інтегрованих курсів та визначеним для них тижневим навчальним
навантаженням для кожного року навчання; предметів/курсів (інтегрованих
або за вибором) вибіркового освітнього компоненту.
4. Перелік модельних навчальних програм та навчальних програм
відповідно до переліку предметів/інтегрованих курсів, визначеному
навчальним планом закладу освіти.
5. Опис форм організації освітнього процесу.
6. Опис інструментарію оцінювання.
7. Інші складники (за потреби закладу).
Освітню програму закладу схвалює педагогічна рада закладу освіти та
затверджує його керівник.
У Вступній частині освітньої програми закладу освіти:
зазначають тип закладу, для якого складено освітню програму;
вказують нормативні документи, на основі яких розроблена освітня
програма;
формулюють мету і завдання освітньої програми закладу, які
ґрунтуються на визначеній Законом України «Про освіту» меті повної
загальної середньої освіти;
визначають вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією
освітньою програмою, при цьому заклад освіти має керуватися винятково
чинними нормативними документами у сфері освіти. Неприпустимим є
встановлення таких вимог, які можуть містити будь-які дискримінаційні
прояви, зокрема щодо осіб з особливими освітніми потребами.
Загальний обсяг навчального навантаження має відповідати загальному
обсягу навчального навантаження, визначеному для цього типу освітнього
закладу Державним стандартом (Додаток 23) та Типовою освітньою
програмою (Додатки 1, 2).
Заклад освіти, відповідно до пункту 26 Державного стандарту, визначає
кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі в межах
заданого діапазону «мінімального» та «максимального» навчального
навантаження і розподіляє його на два роки (5 і 6 класи). Кількість
навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі заклад освіти може
зменшувати, включно до мінімального значення, або збільшувати, включно

до максимального значення. Відтак, обсяг навчального навантаження,
визначений освітньою програмою закладу освіти для освітньої галузі може:
дорівнювати рекомендованому Типовою освітньою програмою;
дорівнювати мінімальному значенню, визначеному Типовою освітньою
програмою;
дорівнювати максимальному значенню, визначеному Типовою
освітньою програмою;
мати значення менше максимального але більше рекомендованого;
мати значення більше мінімального але менше рекомендованого;
розподілятися між роками навчання нерівномірно (наприклад у 5 класі
мати рекомендоване значення, а у 6 – максимальне тощо).
Визначені значення навчального навантаження вносяться у таблицю.
Загальний обсяг навчального навантаження для 5 – 6 класів
Таблиця 1

Назва освітньої галузі Навчальне
навантаження

Кількість
годин
5 клас

Кількіс
ть годин
6 клас

Мовно-літературна На тиждень
На рік
Математична На тиждень
На рік
Природнича На тиждень
На рік
Соціальна і здоров’язбережувальна На тиждень
На рік
Громадянська та історична На тиждень
На рік
Технологічна На тиждень
На рік
Інформатична На тиждень
На рік
Мистецька На тиждень
На рік
Фізична культура На тиждень
На рік
Усього На тиждень
На рік

Додаткові години для вивчення На тиждень 2 2
предметів освітніх галузей, вибіркових
освітніх компонентів, проведення
індивідуальних консультацій та групових
занять

На рік 70 70

Кількість навчальних годин, що На тиждень 31 34
фінансуються з бюджету (без урахування
поділу на групи)

На рік 1085 1190
Гранично допустиме навантаження На тиждень 28 31
учнів**** На рік 980 1085

У навчальному плані зазначається перелік навчальних предметів та/або
інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також
предмети/курси вибіркового освітнього компоненту з урахуванням освітніх
потреб учнів.
Розподіл годин між освітніми галузями в навчальному плані має бути
увідповіднено із загальним обсягом навчального навантаженням, визначеним
в освітній програмі закладу на рівні року навчання та адаптаційного циклу в
цілому.
Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі заклад
освіти може збільшувати, включно до максимального показника, з
урахуванням перерозподілу різниці між рекомендованою та мінімальною
кількістю навчальних годин інших освітніх галузей.
Заклад освіти за наявності резерву навчальних годин (різниця між
рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин) може
перерозподілити їх:
між освітніми компонентами цієї освітньої галузі,
на інші освітні галузі,
на вибіркові освітні компоненти (незалежно від освітньої галузі).
Привертаємо увагу, що сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у
навчальному плані закладу загальної середньої освіти не повинна
перевищувати загальнорічної кількості навчальних годин, що фінансуються з
бюджету (без урахування поділу на групи), визначеної базовим навчальним
планом, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального
навантаження учнів.
Розробляючи навчальний план, заклад освіти може скористатися таким
алгоритмом:
1) Визначити перелік предметів/інтегрованих курсів та предмети/курси
вибіркового освітнього компоненту.
2) Визначити для кожної освітньої галузі кількість годин на тиждень (у
межах діапазону) і розподілити навчальне навантаження між
предметами/інтегрованими курсами в межах освітньої галузі.
3) Встановити загальний резерв навчального навантаження (різницю між
рекомендованою та мінімальною кількістю годин), за наявності.
4) Обрати один зі способів використання цього резерву навчальних годин:
повернути резерв навчальних годин у ту саму галузь, звідки їх було
взято, але використати, наприклад, на додатковий курс, який поглиблює або
розширює вивчення цієї галузі;
перерозподілити резерв годин між іншими освітніми галузями,

зважаючи на потреби учнів, потенціал педагогічного колективу, матеріально-
технічне забезпечення закладу, запити батьків, громади тощо;

використати резерв навчальних годин для впровадження міжгалузевих
інтегрованих курсів, проведення екскурсійних днів, виконання навчальних
міжгалузевих проєктів тощо.
5) Розподілити додаткові години для вивчення навчальних предметів,
інтегрованих курсів, курсів за вибором, через які реалізуються освітні галузі,
проведення індивідуальних консультацій та групових занять. При розподілі
додаткових годин навчального плану слід враховувати гранично допустиме
навчальне навантаження.
Звертаємо увагу, що кількість навчальних годин, визначена в
навчальному плані на вивчення предметів/курсів вибіркового освітнього
компоненту не включається до максимального показника навчального
навантаження, передбаченого на ту чи іншу освітню галузь. Наприклад,

максимальна кількість навчальних годин на тиждень для вивчення мовно-
літературної освітньої галузі дорівнює 13. Заклад освіти може передбачити в

навчальному плані, наприклад, таку кількість годин для вивчення мовно-
літературної освітньої галузі: українська мова – 4 години (рекомендовані),

українська література – 2 години (рекомендовані), зарубіжна література – 1,5
години (рекомендовані), іноземна мова – 4 години (рекомендовані – 3,5
години + 0,5 години резерву навчального часу), друга іноземна мова
(вибірковий освітній компонент) – 2 години (використовуються додаткові

години або години резерву навчального часу). Відтак для вивчення мовно-
літературної освітньої галузі навчальним планом передбачається 13,5 годин.

Це допускається, оскільки друга іноземна мова визначена Типовим
навчальним планом як вибірковий освітній компонент.
Кількість навчальних годин на вивчення інтегрованих курсів заклад
освіти визначає в межах навчального навантаження на відповідні навчальні
предмети в типовому навчальному плані. Наприклад, якщо заклад освіти
обирає в 5 класі вивчення мовно-літературної галузі за рекомендованою
кількістю годин (11), тоді на окремі предмети це навантаження буде
розподілятися таким чином: українська мова – 4 години, українська
література – 2 години, зарубіжна література – 1,5 години, іноземна мова – 3,5
години. Якщо заклад освіти обирає інтегрований курс літератур, то на його
вивчення може бути визначено 3,5 години на тиждень, відповідно до
рекомендованої кількості годин на вивчення окремих предметів «Українська
література» і «Зарубіжна література». За цим же принципом на інтегрований
мовно-літературний курс за рекомендованою кількістю годин може бути
визначено 7,5 годин на тиждень. Заклад освіти може визначити на вивчення
інтегрованих курсів меншу від рекомендованої на відповідні предмети
кількості годин, наприклад, на інтегрований курс літератур – 3 години.

Для вивчення міжгалузевих інтегрованих курсів можуть
використовуватись додаткові години, а також години відповідних освітніх
галузей. Якщо для впровадження міжгалузевого інтегрованого курсу
використовуються навчальні години освітніх галузей, що реалізуються у
цьому курсі, в навчальному плані зазначається кількість годин, передбачена
в цьому курсі для реалізації кожної інтегрованої в ньому освітньої галузі.
Наприклад, обираючи міжгалузевий інтегрований курс «Драматургія і
театр», в навчальному плані потрібно зазначити для цього курсу 0,5 години
тижневого навантаження для мовно-літературної освітньої галузі і 0,5 години
для мистецької.
Заклад освіти для різних класів може обрати різні рішення, тобто для
різних класів на паралелі може бути розроблено різні навчальні плани.
На основі визначеного в освітній програмі закладу освіти навчального
плану педагогічна рада складає, а його керівник затверджує річний
навчальний план (один або декілька), в якому конкретизується перелік
навчальних предметів (інтегрованих курсів), обов’язкових для вивчення,
вибіркових (за вибором учнів) освітніх компонентів, зокрема, навчальних
предметів, курсів, інтегрованих курсів, та кількість навчальних годин на
тиждень (та/або кількість годин на навчальний рік).
В освітній програмі закладу освіти зазначається перелік програм
(модельних навчальних програм та/або навчальних програм) що
використовуються закладом освіти в освітньому процесі у тому числі
навчальні програми курсів за вибором.
Сукупність модельних та/або навчальних програм в освітній програмі
закладу має охоплювати досягнення учнями результатів навчання з усіх
визначених Державним стандартом освітніх галузей.
Звертаємо увагу, що програми курсів за вибором повинні мати
відповідний гриф і входити до Переліку навчальних програм, підручників та
навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН для використання у
закладах загальної середньої освіти.
Заклад освіти здійснює вибір модельних навчальних програм з-поміж
тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки
України» наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 No 795
(зі змінами, внесеними у додаток наказами Міністерства освіти і науки
України від 10.08. 2021 р., No 898, від 29.09. 2021 р. No 1031, від 13.12.2021
р. No1358, від 02.02.2022 р. No 96, від 09.02. 2022р. No 143, від 11.04.2022 р.
No 324). Гриф Міністерства, станом на 01 серпня 2022 року, надано
95 модельним навчальним програмам, що були розроблені до Типової
освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти.

Під час формування переліку модельних навчальних програм заклад
освіти має враховувати низку чинників, а саме: особливості та потреби учнів
певного закладу в досягнені обов’язкових результатів навчання, потенціал

педагогічного колективу, ресурсне забезпечення закладу освіти, навчально-
методичний супровід конкретних модельних навчальних програм, наявність

внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами різних
предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей, варіативність
програм для підтримки курсів у діапазоні від мінімальної до максимальної
кількості годин тощо.
Модельні навчальні програми на рівні закладу освіти мають бути
конкретизовані у навчальні програми. На основі обраної модельної
навчальної програми закладом освіти розробляється навчальна програма
предмета, інтегрованого курсу (у тому числі білінгвальних курсів). Така
програма має містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж
визначено Державним стандартом та/або відповідною модельною
навчальною програмою, розподіл навчальних годин на вивчення кожного
тематичного блоку, опис видів навчальної діяльності.
У модельних навчальних програмах відсутній розподіл навчальних
годин у розрізі розділів, тем тощо. Кількість годин, необхідна для вивчення
тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо), визначається
вчителем/вчителькою у навчальній програмі в межах загальнорічної кількості
годин, передбаченої навчальним планом закладу освіти на вивчення цього
предмета/інтегрованого курсу, та з урахуванням очікуваних результатів
навчання, визначених навчальною програмою.
Розробляючи навчальну програму педагоги можуть вносити зміни у
пропонований модельною навчальною програмою зміст навчального
предмета/інтегрованого курсу, відповідно до підготовленості класу,
регіональних особливостей, робочого навчального плану школи,
необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається
освітній процес, зокрема:
доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент;
розширювати/поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів
(розділів, тем, модулів тощо) програми зважаючи на потреби учнів,
матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади
тощо;
доповнювати тематику практичних/творчих робіт;
вилучати окремі питання, з метою уникнення надмірної деталізації
змісту навчального матеріалу.
Загальний обсяг таких змін може досягати 20%.
Також учитель може змінювати послідовність вивчення тем, не
порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання.

Види навчальної діяльності, запропоновані у модельних навчальних
програмах, мають рекомендаційний характер. При розроблені навчальної
програми педагоги визначають ті види навчальної діяльності, які будуть
використовуватися в освітньому процесі для досягнення результатів
навчання, визначених Державним стандартом. Педагоги можуть:
обирати види навчальної діяльності з тих, що запропоновані в
модельній навчальній програмі;
адаптувати рекомендовані модельною навчальною програмою види
діяльності відповідно до потреб здобувачів освіти та особливостей
організації освітнього процесу;
додавати або пропонувати інші види навчальної діяльності, відповідно
до освітніх методик і технологій, які використовує вчитель, а також наявних
засобів навчання.
Навчальна програма оформляється за зразком модельних навчальних
програм. На титульному аркуші зазначається назва та авторський колектив
модельної навчальної програми, на основі якої створено навчальну програму
закладу. Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних
програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.
Педагоги можуть розробляти навчальні програми курсів за вибором і
навчальні програми предметів/інтегрованих курсів не на основі модельних
навчальних програм. Такі навчальні програми визначають послідовність
досягнення результатів навчання учнів з навчального предмета/інтегрованого
курсу (курсу за вибором), опис його змісту та видів навчальної діяльності
учнів із зазначенням орієнтовної кількості годин, необхідних на їх
провадження.
Навчальні програми, розроблені не на основі модельних навчальних
програм, можуть використовуватись у закладах освіти за умови що вони
отримали відповідний гриф Міністерства згідно вимог чинного
законодавства (наказ Міністерства освіти і науки України від 20 липня
2020 р. No 931 «Про затвердження порядку надання грифів навчальній
літературі та навчальним програмам», зареєстрований в Міністерстві юстиції
України 11 листопада 2020 р. за No No 1119/35402, у редакції наказу
Міністерства освіти і науки України від 08.11.2021р. No 1203).
Реалізацію модельних навчальних програм забезпечують підручники з
грифом «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ МОН
від 08.02.2022 р. No 140 «Про надання грифа «Рекомендовано Міністерством
освіти і науки України» підручникам для 5 класу закладів загальної середньої
освіти» зі змінами).
Підручник – це один з педагогічних засобів (з-поміж багатьох інших),
що допомагає розв’язувати освітні завдання, визначені освітньою програмою.
Учитель може використовувати одразу кілька підручників з тих, що мають
відповідний гриф МОН. Учитель може також створювати додаткові

2021-2022 навчальний рік

Міністерство освіти і науки затвердило методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти. Відповідний наказ і текст рекомендацій оприлюднено на сайті МОН.

Методичні рекомендації окреслюють підходи оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти в умовах особистісно зорієнтованого і компетентнісного навчання.

Однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/курсу запропоновано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.

Так, рекомендації запроваджують поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу.

Водночас заклад може розробляти і фіксувати загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учнів у освітній програмі та конкретизувати їх у частині положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу.

У рекомендаціях наголошено, що оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;
підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Нагадаємо, 75-ти модельним навчальним програмам для базової середньої освіти надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

Матеріал взято із сайту МОН

Детально ознайомитися з Методичними рекомендаціями щодо оцінювання навчання учнів 1-4 класів можна за посиланням:

https://mon.gov.ua/ua/news/zatverdzheno-metodichni-rekomendaciyi-shodo-ocinyuvannya-rezultativ-navchannya-uchniv-1-4-klasiv

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів

Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою(шкалою), відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти».

2020-2021 навчальний рік

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України

від 16.09.2020 № 1146

Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи

Метою Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи (далі – Методичні рекомендації) є визначення основних підходів та орієнтовних вимог до оцінювання результатів навчання учнів третіх та четвертих класів, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (зі змінами).

Для учнів третіх та четвертих класів НУШ застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне оцінювання).

Важливу роль у формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти (модельних навчальних програмах).

Об’єктами формувального оцінювання є як процес навчання учнів, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат їх навчальної діяльності на певному етапі навчання.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;

аналізу портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;

самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;

оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;

застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.

У третьому та четвертому класах рекомендуємо дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання та використовувати інструментарій формувального оцінювання, запропонований у методичних рекомендаціях щодо орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2018 № 924).

Орієнтовні вимоги до педагогічного спостереження, учнівського портфоліо, само- та взаємооцінювання викладено у наказі Міністерства освіти і науки України від 27.08.2019 № 1154.

Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя/учнів/батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об’єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями. В оцінному судженні відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їх наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог.

Підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове і річне) у третіх та четвертих класах здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)».

Орієнтовні вимоги до оцінювання результатів навчання учнів третіх-четвертих класів за вищезазначеними рівнями наведено в додатку до цих Методичних рекомендацій (додаток 1).

Підсумкове тематичне оцінювання здійснюється за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених на основі компетентнісного підходу, які можуть бути усними чи письмовими, у формі тестових завдань, цифровій формі (зокрема тестування в електронному форматі), комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Завдання для діагностичних робіт розробляються з урахуванням обов’язкових результатів навчання та відповідних умінь, рівні сформованості яких визначено у додатку до цих Методичних рекомендацій (додаток 1). Форми і види оцінювання, зміст завдань учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.

Обсяг діагностичних робіт визначається із розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їхньої готовності до виконання того чи іншого завдання. У третіх та четвертих класах тривалість виконання діагностичної роботи не повинна перевищувати 35 хвилин (із 40 хвилин уроку 5 хвилин – інструктаж, 35 хвилин – виконання роботи).

Періодичність проведення діагностичних робіт відображається у календарно-тематичному плані з урахуванням кількості тем у межах кожного предмета.

Письмові діагностичні роботи виконуються у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо.

Оцінювання діагностичних робіт здійснюється у відповідності до критеріїв оцінювання результатів навчання, визначених у додатку до цих Методичних рекомендацій (додаток 1).

Під час проведення підсумкового (тематичного, семестрового та річного) оцінювання визначається рівень сформованості кожного загального навчального результату, визначеного Державним стандартом початкової освіти, у відповідності до логіки та послідовності його формування згідно з навчальною програмою. Результати проведення діагностичних робіт у класному журналі не фіксуються.

Середня оцінка за тематичне, семестрове та річне оцінювання не виводиться. У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів/інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального семестру (триместру) та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр (триместр).

У свідоцтві досягнень учитель фіксує розгорнуту інформацію про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів їх навчання (додаток 2).

Наскрізні уміння позначаються словами: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату за допомогою дорослих», «потребує значної уваги і допомоги». Рівень сформованості наскрізних умінь учнів визначає учитель на основі педагогічних спостережень та аналізу учнівського портфоліо.

Під час заповнення свідоцтва досягнень вчитель може використовувати графічні позначки на власний розсуд. Документ підписують учитель і батьки (особи, які їх замінюють). Оригінал свідоцтва досягнень надається батькам, а його завірена копія зберігається в особовій справі учня в закладі освіти.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу «Українська мова та читання» (навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі)

Підсумкове оцінювання у третіх-четвертих класах з української мови та літератури, мови та літератури відповідних корінних народів і національних меншин здійснюється за результатами виконання діагностичних робіт, розроблених з урахуванням обов’язкових результатів навчання другого циклу Державного стандарту початкової освіти.

Тематичне оцінювання може бути усним чи письмовим у формі тестових завдань, цифровій формі (зокрема тестування в електронному форматі), комбінованої роботи, практичної роботи, усного опитування тощо. Учитель самостійно визначає, що саме підлягає оцінюванню на певному етапі навчання і розробляє завдання для діагностичної роботи або використовує матеріали інших колег, матеріали з друкованих джерел чи інтернету. Кількість діагностичних робіт також визначається самим учителем, але обов’язково узгоджується з кількістю діагностичних робіт з інших предметів, аби уникнути емоційного перевантаження учнів.

Рекомендується передбачити тематичне оцінювання у формі комплексного тексту зі сталою структурою, завдання якого мають співвідноситися з певними результатами з усіх груп загальних результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти та відображених у свідоцтві досягнень для третього та четвертого класу відповідно.

Йдеться про такі групи загальних результатів:

взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її для збагачення свого досвіду;

висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

досліджує індивідуальне мовлення для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Комплексні тести бажано проводити 4 рази на рік: на 6-7 тижнях навчання, на 14-15 тижнях навчання, на 25-26 тижнях навчання, на 33-34 тижнях навчання. Використання комплексних тестів дозволяє об’єктивно відстежувати учнівський поступ і, при цьому, зменшити кількість діагностичних робіт, розглядаючи діагностичну роботу на 14-15 тижнях навчання одночасно і як роботу для тематичного оцінювання, і для семестрового оцінювання. Так само діагностична робота на 33-34 тижнях є роботою і для тематичного, і для річного оцінювання.

Комплексні тести виконуються на спеціальних бланках з друкованою основою, зберігаються ці бланки в учнівському портфоліо. Інші письмові діагностичні роботи учні виконують у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах, бланках тощо.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчального предмета «Іноземна мова»

Оцінювання у третіх-четвертих класах з іноземних мов здійснюється з урахуванням усіх видів мовленнєвої діяльності, однак особлива увага приділяється сприйманню мови на слух та усному мовленню. Будь-яка письмова діяльність має відбуватись на рівні слова/фрази, оскільки необхідні навики організації тексту ще не притаманні дітям цього віку та рівню мовної компетентності (відповідно до вимог Європейських рекомендацій з мовної освіти на рівні А1).

Діти молодшого шкільного віку краще справляються з простими чітко сформованими завданнями, що базуються на їх власному життєвому досвіді, зі зрозумілими інструкціями, а також такими, що не потребують тривалого обдумування чи навантаження пам’яті. Оцінювання в цілому повинно відбуватись у ситуації з низьким рівнем стресу, без страху бути покараним за помилку.

Варіативність тестових завдань має відповідати цілям оцінювання різних мовних компетентностей та вимогам на рівні А1.

Для досягнення високої ефективності оцінювання учнів третіх-четвертих класів на рівні А1 тести мають:

враховувати когнітивний та соціальний розвиток учнів;
відповідати освітнім цілям початкової школи та базуватись на навчальній програмі;
розвивати використання мови за допомогою простих зрозумілих учням завдань;
уникати оцінювання за кількістю зроблених помилок, але оцінювати за досягненнями і стараннями у виконанні того чи іншого завдання;
враховувати вікові особливості учнів та привертати увагу дітей (наприклад, використовувати яскраві малюнки, цікаві описові завдання тощо).
оцінювати об’єктивно і надавати зрозумілі рекомендації щодо покращення мовних компетентностей, що заохочують до подальшого опанування мови на вищих рівнях.

Для оцінювання сприймання мови необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

розпізнавати імена та описи людей;
розпізнавати імена і назви, перевіряти правопис слів;
розпізнавати окремі слова, імена і розпізнавати детальну інформацію у прослуханому тексті;
сприймати конкретну детальну інформацію у текстах широкої тематики;
розпізнавати кольори, назви об’єктів та іншу конкретну інформацію.

Для оцінювання читання та письма необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

співвідносити слова з їх значеннями;
знати і використовувати функціональні фрази;
читати і розуміти детальну інформацію і загальний зміст тексту;
читати з розумінням фактичну інформацію, знати лексичні і граматичні конструкції;
розпізнавати окремі слова і вирази зі схожим змістом;
писати короткі повідомлення та передавати зміст у письмовій формі.

Для оцінювання усного мовлення необхідно звертати увагу на такі уміння учнів:

описувати картинки короткими фразами і реченнями;
описувати події та об’єкти з опорою на картинку.

Формат тесту має відображати часту зміну діяльності чи тестових завдань, передбачати короткі, «активні» завдання в ігровій формі, наприклад завдання з розфарбування об’єктів/предметів на картинці, співвіднесення картинки з ілюстрованим словом чи назвою предмета, обрання відповідної картинки з трьох запропонованих варіантів згідно з інструкцією тощо.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчального предмета «Математика»

Діагностичні роботи з математики проводяться наприкінці вивчення кожної теми. Перевагу варто надавати письмовій формі робіт, хоча з деяких тем може бути застосовано усну форму.

Зміст завдань для діагностичних робіт з математики має розроблятися з урахуванням компетентнісного підходу. Такі завдання спрямовані на перевірку володіння учнями:

математичною грамотністю,
уміння здійснювати системну математичну діяльність,
уміння застосовувати математику у конкретних життєвих ситуаціях.

Завдання може мати вигляд кейса (практичної або текстової ситуації), комплексне розв’язання якого передбачатиме виконання конкретних математичних дій: обчислення усно чи письмово, розв’язання простих рівнянь, формулювання логічних висновків з математичних припущень, виконання простих математичних операцій у символьній формі, складання маршрутів реальних чи віртуальних подорожей, зчитування математичної інформації з таблиць, діаграм, графіків, схем, аналіз даних тощо).

Оцінювання відбувається за кожним з умінь, які перевіряються у діагностичній роботі. Приклад бланку оцінювання наведено в додатку 3 до Методичних рекомендацій.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Для оцінювання результатів навчання учнів з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» проводяться комплексні діагностичні роботи наприкінці кожної теми, враховується сформованість елементарних умінь та навичок до спостереження, опису, дослідження, експерименту,

Найкращим форматом діагностичної роботи курсу «Я досліджую світ» є кейс (ситуація, текст), до якого пропонуються завдання, пов’язані з результатами з усіх освітніх галузей, що охоплює цей курс (обсяг інтегрованого курсу визначається освітньою програмою та відповідним навчальним планом).

Індикаторами оцінювання слугують конкретні результати навчання учнів, визначені відповідною навчальною програмою.

Діагностика навчальних досягнень з таких освітніх галузей як технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична може відбуватися у складі комплексних робіт із використанням компетентнісних завдань у межах інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Проведення окремих діагностичних робіт з цих освітніх галузей не передбачено. Оцінювання відбувається за кожним з умінь, які перевіряються у діагностичній роботі. Один з можливих форматів бланку оцінювання такої діагностичної роботи наведено у додатку 4 до цих Методичних рекомендацій. Бланки зберігаються в учнівському портфоліо та враховуються під час семестрового та річного оцінювання.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчального предмета «Інформатика»

При вивченні курсу інформатики передбачається виконання учнями різних видів практичних вправ та завдань. З метою реалізації практичної спрямованості курсу, комп'ютерна техніка має використовуватися на кожному уроці інформатики.

Деякі вміння передбачають отримання конкретного оцінюваного результату діяльності (створений інформаційний продукт, збережений файл, здійснений пошуковий запит, складений алгоритм, впорядкована послідовність тощо). Учитель також здійснює спостереження за процесом виконання цих робіт, діагностуючи рівень навчальних досягнень стосовно окремих результатів навчання (наприклад, вправність користування цифровими пристроями та програмами, дотримання правил роботи із ними). Деякі результати навчання потребують проведення опитування або діагностичної бесіди з учнями з метою з’ясування рівня володіння поняттями.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчальних предметів освітньої галузі «Мистецтво»

Для оцінювання рівня досягнень учнів з предметів освітньої галузі «Мистецтво» не передбачено проведення діагностичних робіт. Індикаторами оцінювання слугують конкретні результати навчання та спостереження вчителя за формуванням загальної естетичної компетентності учнів.

Об'єктами оцінювання є:

здатність учнів сприймати, аналізувати та інтерпретувати художньо-образний зміст творів мистецтва, висловлювати власне естетичне ставлення;
уміння й навички з практичної художньої діяльності, досвід самостійної та колективної творчості;
обізнаність у сфері мистецтв – знання та уявлення про мистецтво, його основні види та жанри, розуміння художньо-естетичних понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців;

вдосконалення навичок самопрезентації та самовираження в процесі художньо-творчої діяльності.

Особливості оцінювання результатів навчання учнів з навчального предмета «Фізична культура»

Оцінювання результатів навчання учнів третіх-четвертих класів з предмета «Фізична культура» здійснюється з урахуванням виконання ними оздоровчих, освітніх, виховних завдань.

Результати діяльності школярів оцінюються в усіх організаційних формах фізичного виховання, що утворюють систему фізичного виховання в конкретній школі та підвищують рівень фізичної культури учнів. Характеристика результатів навчання з предмета «Фізична культура» подається в узагальненому вигляді за кожною групою загальних умінь, визначених Державним стандартом початкової освіти. Орієнтовні вимоги до оцінювання, зазначені у додатку 1 до цих Методичних рекомендацій, конкретизуються вчителем фізичної культури з урахуванням вихідного рівня підготовленості учнів, їх фізичних можливостей та вікових особливостей, а також матеріально-технічного забезпечення школи.

Генеральний директор

директорату шкільної освіти А. О. Осмоловський

Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти 1-2 класів НУШ.

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі носить формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт- суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю та самооцінювання на основі наказу МОН України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

Метою оцінювання учня в першому класі є:

формування впевненості в собі, в своїх можливостях;

відзначення будь-якого успіху;

акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках;

діагностування досягнення на кожному з етапів навчання;

адаптування освітнього процесу до здатностей дитини;

запобігання виробленню страху помилки;

виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню;

стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів.

Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

Застосування формувального оцінювання реалізує такі освітні завдання:

Підтримання бажання вчитися та прагнути до макимально можливих результатів.

Сприяння оптимальному темпу здобуття освіти учнів.

Формування в учнів упевненості в собі.

Формування в учнів рефлексивного ставлення до власних помилок. Усвідомлення ними, що власні помилки – це шлях до успіху.

Забезпечення постійного зворотнього зв’язку щодо сприйняття та усвідомлення учнями навчального матеріалу на кожному етапі уроку (щоб вчитель бачив, чого досягли учні, де роблять помилки).

Здійснення діагностування особистісного розвитку та навчально ї діяльності учнів на кожному з етапів навчання.

Шляхи формувального оцінювання

1. Педагогічне спостереження за навчальною та іншими видами діяльності учнів.

2. Аналіз учнівських портфоліо, попередніх навчальних досягнень учнів результатів їхніх діагностичних робіт.

3. Самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів.

4. Оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками.

Три НЕ (чого не можна робити вчителю при формувальному оцінюванні)

1. Робота вчителя в початковій школі – розкрити потенціал кожної дитини, а не перевірити її на відповідність певному стандарту.
2. Формувальне оцінювання не повинно містити частки НЕ, жодних негативних суджень чи критики.
3. Формувальне оцінювання не може складатися з балу, цифри, букви чи лише одного слова, а також використання зовнішніх атрибутів (зірочок, квіточок, сонечок, хмарок) у разі їх співвіднесення з певними балами чи рівнями навчальних досягнень здобувачів освіти заборонено.

За результатами формувального оцінювання заповнюється свідоцтво досягнень двічі на рік (у жовтні перша частина, у травні – перша і друга частини). Вчителі у Свідоцтві досягнень фіксують інформацію про навчальних поступ учня протягом року з усіх предметів згідно з очікуваними результатами, визначеними освітньою програмою та надає рекомендації щодо подальшого навчання. Свідоцтво досягнень заповнюється у двох екземплярах , підписується батьками, вчителем. Одна завірена копія залишається у особовій справі учня, а інша залишається у батьків. Свідоцтво досягнень потрібне для того, щоб дати батькам і учням зрозумілий та структурований зворотний зв’язок про те, що відбувалося протягом навчального року чи семестру.

Загальні вимоги до знань, умінь і навичок

здобувачів освіти

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

(4 клас)

Вимоги до контролю та оцінювання навчальних

досягнень учнів 3-4 класів згідно наказу МОН України від 19.08.2016 №1009(стосується тільки 4 класу 2020-2021 н.р.)

Змістом орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:

3-4 класах з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;

3-4 класах з усіх предметів варіативної складової.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:

предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

Оцінювання – процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних програм. Його результатом є педагогічна оцінка, яка відображається в оцінювальних судженнях і висновках учителя/учительки вербально, або в балах. Виставлення балів обов’язково супроводжується оцінювальними судженнями. Оцінювання у початковій школі ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не ступеня його невдач. Результати оцінювання навчальних досягнень учнів є конфіденційною інформацією, доступною лише для дитини та її батьків (або осіб, що їх замінюють).

При вербальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів та характеристику особистісного розвитку учнів. Характеристика особистісного розвитку учнів відображає самостійність, відповідальність, комунікативність, уміння працювати в групі, ставлення до навчальної праці, рівень прикладених зусиль, сформованість навчально-пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтирів та загальнонавчальних умінь тощо та здійснюється вербально під час поточного контролю.

Недопустимою є заміна оцінок іншими зовнішніми атрибутами (зірочками, квіточками, прапорцями тощо).

Об’єктивність і точність оцінок забезпечуються такими критеріями:

якість знань (міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність,

дієвість);

сформованість ключових і предметних компетентностей, способів

навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях); досвід елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий

рівні);

досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших

людей, до самого себе.

3-4 класах застосовують поточний і підсумковий види контролю, які здійснюють шляхом поточної перевірки та поточного оцінювання й відповідно шляхом підсумкової перевірки та підсумкового оцінювання.

Поточний контроль здійснюється в процесі вивчення теми/розділу з метою визначення рівня розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми/розділу, зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем/розділів уроків, закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізації перед вивченням нового матеріалу.

Поточну перевірку проводять індивідуально або фронтально в усній чи письмовій формі систематично в межах кожної теми, визначеної навчальною програмою. Вона передбачається учителем/учителькою під час підготовки до кожного уроку і знаходить своє відображення у поурочних планах (конспектах) уроків. Поточна перевірка може здійснюватись у формі короткотривалої (10-15 хвилин) самостійної письмової роботи, яка охоплює певну частину навчального матеріалу. Як правило, вона носить діагностичний характер.

Підсумкова перевірка у 3 класі передбачає тематичну перевірку, у 4 класі – тематичну перевірку та підсумкові контрольні роботи у кінці навчального року (з навчальних предметів, що визначені Міністерством освіти і науки України для державної підсумкової атестації).

Тематична перевірка здійснюється у формі тематичної контрольної роботи після опанування програмової теми/розділу (3-4 класи). У разі, коли тему/розділ розраховано на велику кількість годин, її/його розподіляють на логічно завершені частини – підтеми/підрозділи. Якщо ж програмова тема/розділ невелика/ий за обсягом, то її/його об’єднують з однією або кількома наступними темами/розділами.

Контрольні роботи з будь-якого предмета в початкових класах проводять на другому або третьому уроці за розкладом у середині робочого тижня (бажано – вівторок, середа), не більше однієї такої роботи в день, а протягом тижня – не більше двох (у випадку двох робіт на тиждень, бажано проводити їх у вівторок і четвер). Орієнтовна тривалість виконання роботи становить у другому класі близько 30 хв., у третьому й четвертому класах – близько 35 хв.

Тематична перевірка навчальних досягнень учнів (контрольні роботи) з предметів «Я у світі», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура», «Інформатика» не проводиться.

Поточне оцінювання здійснюється за результатами поточної перевірки – усного опитування учнів на уроці, виконання письмових робіт (класної роботи, зокрема самостійної, практичної роботи тощо). Воно передбачає вербальну оцінку або оцінку в балах на основі Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.

Поточна оцінка за письмову роботу чи усне опитування виставляється у разі достатнього для співвіднесення з критеріями оцінювання обсягу виконаних учнем/ученицею завдань. Фрагментарні усні відповіді учнів на уроці в балах не оцінюються.

Під час оцінювання навчальних досягнень учнів, презентованих в усній формі, до уваги беруться: якість знань та умінь – правильність, повнота, глибина, дієвість, гнучкість, конкретність і узагальненість, системність, усвідомленість, міцність; культура мовлення – послідовність викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у формулюванні висновків.

Під час оцінювання практичної роботи враховують самостійність, дотримання алгоритму, правильність, повноту, усвідомленість.

При оцінюванні письмових робіт враховують правильність і обсяг виконаної роботи.

Учитель/учителька перевіряє та оцінює якість виконання учнями кожної письмової роботи. Усі письмові роботи навчального і контрольного характеру перевіряються до наступного уроку, на якому рекомендується виконувати роботу над типовими помилками колективно під керівництвом учителя/учительки; над помилками, які є не типовими, організовується індивідуальна робота з учнем/ученицею.

До виправлення помилок у письмових роботах учитель/учителька може підходити диференційовано: виправляти помилки власноруч або підкреслювати слово/вираз тощо з помилкою; підкреслювати саму помилку з метою самостійного виправлення її учнем/ученицею, – враховуючи рівень сформованості відповідної навички у конкретного учня/учениці.

- 3-4-х класах виправляти неправильний запис наведенням по написаному не рекомендується.

Перевірка графічних навичок у 3-4 класах здійснюється з урахуванням форми, розміру, нахилу, поєднання літер; культури оформлення письмової роботи. Окрема оцінка за графічні навички не ставиться.

Охайність зошита та культура оформлення письмових (поточних та контрольних) робіт (дата, назва та вид роботи, розміщення завдань на сторінці)

наявність роботи над помилками враховується під час оцінювання кожної роботи. Окремо оцінка за ведення зошитів не ставиться, відповідно у журналі не фіксується. Кожна письмова робота, виконана учнем/ученицею початкових класів в зошитах (у т. ч. в зошитах з друкованою основою, за наявності), перевіряється до наступного уроку. Усі записи, зроблені вчителем/вчителькою в учнівському зошиті (виправлення помилок, підкреслення, зразки письма, оцінка, фрази типу «Правильно», «Уже значно краще» тощо), виконуються чітко, каліграфічно й охайно.

Підсумкове оцінювання здійснюється за тему, семестр, рік.

Підсумкове оцінювання за тему з навчальних предметів «Українська мова», «Літературне читання», «Мова національної меншини», «Математика», «Природознавство» здійснюється з урахуванням усіх поточних оцінок, отриманих під час вивчення розділу/теми (підтеми), та оцінки за тематичну контрольну роботу.

Підсумкове оцінювання за тему з навчальних предметів «Я у світі», «Основи здоров’я», «Трудове навчання», «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Мистецтво», «Фізична культура», «Інформатика» не проводиться.

Зображення

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.

Підсумкове оцінювання за рік здійснюється на основі семестрових оцінок також з урахуванням динаміки рівня навчальних досягнень учня/учениці.

Критерії оцінювання результатів навчання

2022-2023 навчальний рік

2021-2022 навчальний рік

У рекомендаціях наголошено, що оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;

формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;

визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;

формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання;

створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);

коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Нагадаємо, 75-ти модельним навчальним програмам для базової середньої освіти надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

Матеріал взято із сайту МОН

Детально ознайомитися з Методичними рекомендаціями щодо оцінювання навчання учнів 1-4 класів можна за посиланням:

https://mon.gov.ua/ua/news/zatverdzheno-metodichni-rekomendaciyi-shodo-ocinyuvannya-rezultativ-navchannya-uchniv-1-4-klasiv

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів

Критерії навчальних досягнень учнів з математики
Критерії навчальних досягнень учнів з трудового навчання

Критерії навчальних досягнень учнів з інформатики

Критерії навчальних досягнень учнів з біології

Критерії навчальних досягнень учнів з географії

Критерії навчальних досягнень учнів з природознавства

Критерії навчальних досягнень учнів з хімії

Критерії навчальних досягнень учнів з фізики та астрономії

Критерії навчальних досягнень учнів з правознавства

Критерії навчальних досягнень учнів з історії

Критерії навчальних досягнень учнів з економіки

Критерії навчальних досягнень учнів з української мови

Критерії навчальних досягнень учнів з іноземної мови

Критерії навчальних досягнень учнів з літератури