Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.

Схвалено Затверджую

педагогічною радою Директор школи

протокол №3 ________ І.М.Рапак

від 30.12.2021р. наказ 145 від 31.12.2021р.

ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішню систему забезпечення якості освіти

у ЗЗСО І-ІІ ст. с. Велика Сушиця Хирівської міської ради

Самбірського району Львівської області

І. Загальні положення.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у ЗЗСО І-ІІ ст. с. Велика Сушиця Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області розроблено відповідно до Законів України «Про освіту» № 2145-VIIІ від 05.09.2017, який почав діяти з 28 вересня 2017 року (стаття 41. Система забезпечення якості освіти); «Про повну загальну середню освіту» № 463-IX від 16.01.2020(Стаття 42. Система забезпечення якості повної загальної середньої освіти); розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги; ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів; наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» тощо.

Процес створення та реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу базується на таких принципах: автономія закладу освіти, академічна доброчесність, академічна свобода, гнучкість і адаптивність системи освітньої діяльності,гуманізм,забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності, забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності,демократизм, державно-громадське управління,доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою,людиноцентризм, дитино центризм, постійне вдосконалення освітньої діяльності, свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб'єктів освітньої діяльності, урахування впливу зовнішніх чинників, цілісність системи управління якістю освіти. Метою розбудови та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі є: гарантування якості освіти, формування довіри громади до ЗЗСО, постійне та послідовне підвищення якості освіти. Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в закладі покладається на керівника закладу.

ІІ. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти Складовими системи забезпечення якості освіти в закладі освіти є:

політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти;
критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

ІІІ. Політика та процедури забезпечення внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Політика внутрішньої системи забезпечення якості освіти спрямована на:

створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності;
забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
забезпечення наявності в закладі освіти необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;
запобігання та протидія булінгу (цькуванню);
підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
створення (удосконалення) системи розвитку здібностей дітей;
застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та оцінювання результатів освітньої діяльності.

3.1. Створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;
контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
об'єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності і джерела інформації.

Порушеннями академічної доброчесності є:

надання педагогічними працівниками та іншими особами допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання (семестрового та річного), ДПА, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження;
використання учнем під час контрольних заходів , непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;
проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;
необ'єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації.

За порушення академічної доброчесності педпрацівники ЗЗСО:

не можуть бути залучені до проведення процедур атестації педагогічних працівників, акредитації освітніх програм, інституційного аудиту закладів освіти та інших процедур зовнішнього забезпечення якості освіти; учнівських олімпіад та інших змагань;
не можуть бути допущені до позачергової атестації, що має на меті підвищення кваліфікаційної категорії або присвоєння педагогічного звання;
не можуть отримувати будь-які види заохочення (премії, інші заохочувальні виплати, нагороди тощо) протягом одного року.

За порушення академічної доброчесності до учня може бути застосовано такі види академічної відповідальності:

зауваження;
повторне проходження підсумкового оцінювання;
повторне проходження державної підсумкової атестації;
повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої

програми;

позбавлення отриманих з порушеннями академічної доброчесності академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах.

3.2. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

Для ефективного управління заклад має бути забезпечений такими компонентами інформаційних систем як:

сучасна мережа Інтернет;
технічне забезпечення (комп'ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, фотокамера, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо);
ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;
єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб'єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);
доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (веб-сайти, блоги педагогів, сайт закладу освіти, платформа для дистанційної освіти);
інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв'язку, комп'ютерні та телекомунікаційні мережі, радіо- та телеканали тощо).

3.3 Забезпечення наявних ресурсів для організації освітнього процесу

Заклад для організації освітнього процесу має бути забезпечений такими ресурсами, як:

Державний стандарт загальної середньої освіти;
типові освітні програми;
статут закладу освіти;
стратегія розвитку закладу освіти;
річний план роботи закладу освіти;
освітня програма закладу освіти;
штатний розпис закладу освіти;
календарно-тематичне планування;
методики та технології організації освітнього процесу;
методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
система матеріального та морального заохочення;
плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

3.4. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища передбачає:

організацію безбар'єрного простору (фізичну можливість та зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку при пересуванні в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти і освітні послуги, що надаються);
облаштування ресурсної кімнати (організація зони навчання та побутово- практичної зони);
застосування допоміжних технологій (принтери, сканери, інтерактивне обладнання);
створення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвивальні заняття з практичним психологом, вчителем-логопедом, вчителем-дефектологом, вчителем- реабілітологом);
адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розробка індивідуальної програми розвитку);
реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар'єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;
здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості у суспільстві.

3.5. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в ЗЗСО

Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в ЗЗСО реалізовується шляхом:

розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі;
створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу;
розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу тощо;
створення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування);
повідомлення підрозділам Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу в закладі освіти.

3.6. Підвищення кваліфікації педпрацівників

Підвищення кваліфікації педпрацівників передбачає:

розроблення та оприлюднення орієнтовного плану підвищення кваліфікації на наступний рік (до 25 грудня);
оприлюднення загального обсягу коштів, передбаченого для підвищення кваліфікації на поточний рік (невідкладно);
подання педпрацівниками керівникові ЗО пропозицій до плану підвищення кваліфікації на поточний рік (упродовж 15 днів після цього);
затвердження плану підвищення кваліфікації на відповідний рік в межах передбачених коштів;
укладення між закладом освіти та суб'єктом підвищення кваліфікації договору про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації;
забезпечення умов для підвищення кваліфікації педпрацівниками;
затвердження педрадою Порядку підвищення кваліфікації педагогічних працівників( в тому числі його складової частини - Порядку визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників);
подання педпрацівником клопотання та визнання педагогічною радою результатів підвищення кваліфікації (у разі необхідності);
підписання акта та оплата послуг з підвищення кваліфікації (у разі фінансування підвищення кваліфікації за рахунок коштів ЗО);
звітування педагогічних працівників про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році (до 25 грудня).
3.7. Створення (удосконалення) системи розвитку здібностей дітей в закладі.
Складовими системи розвитку здібностей дітей в закладі освіти є:
здійснення діагностики здібностей та обдарувань школярів;
створення моделі роботи з обдарованими дітьми;
розроблення Програми розвитку здібностей та підтримки обдарувань;
підготовка індивідуальних планів роботи з обдарованими дітьми;
реалізація системи внутрішніх заходів з розвитку здібностей та підтримки обдарувань (олімпіади, турніри, конкурси, змагання, виставки тощо);
підготовка та участь обдарованих дітей у заходах вищого рівня;
розроблення й упровадження Положення про стимулювання педагогічних працівників за роботу з розвитку здібностей дітей;
прийняття й упровадження Положення про відзначення успіхів обдарованих дітей.

3.8.Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності.

До складу системи внутрішнього моніторингу належать:

система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;
система самооцінювання якості педагогічної та управлінської діяльності;
система оцінювання навчальних досягнень учнів. Методи збору інформації:
Аналіз документів (плани роботи, звіти, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо).
Опитування:
анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);
інтерв'ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);
фокус-групи (з батьками, учнями, представниками учнівського самоврядування, педагогами).

Моніторинг:

навчальних досягнень здобувачів освіти;
педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо);
спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

Інструментарій методів збору інформації:

пам'ятки для аналізу документів (щодо системи оцінювання навчальних досягнень учнів; фінансування закладу освіти; кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);
анкети (для педагогів, учнів, батьків);
бланки спостереження (за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо).

ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у ЗЗСО визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти (можливі інші критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти, що визначаються документами ЗЗСО та не суперечать чинному законодавству).

5.1. Оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів в закладі здійснюється в умовах особистісно зорієнтованого і компетентнісного навчання у відповідності до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 року № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти».

На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/курсу запропоновано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання. В оцінюванні учнів 1-4 класів використовувати поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – рівневою оцінкою (за вибором закладу).

Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання і покликана допомогти формувати оцінювальні судження та визначати рівень результату навчання.

Водночас заклад може розробляти і фіксувати загальні положення щодо оцінювання результатів навчання учнів у освітній програмі та конкретизувати їх у частині положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;
підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

Рекомендовано враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно. Для ефективності формувального оцінювання рекомендовано дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час його організації:

формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;
визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;
формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання;
створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання. Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання. Відповідно до пункту 8 статті 12 Закону України «Про освіту» наприкінці 4 класу з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти проводять державну підсумкову атестацію здобувачів початкової освіти, результати якої не впливають на підсумкову оцінку за рік.

У свідоцтві досягнень надавається розгорнута характеристику результатів навчання учня/учениці, здобутих протягом навчального року.

Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»). Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий. Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.). Обов'язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в ЗЗСО, відбувається відповідно до наказів МОН України.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Критерії, правила, процедури, індикатори оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу, методи збору інформації та відповідний інструментарій визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти», «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти».

VI. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів ЗЗСО за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти в ЗЗСО.

Дані щодо процедури та результатів оцінювання узагальнюються зокрема в таблицях «Механізми реалізації ВСЗЯО».

1.Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);
система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);
педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно- комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);

• управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

2.Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п'ять років, 1 раз на 3 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево тощо).

3.Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступник директора, голови методичних об'єднань, педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, бібліотекар, члени ради школи, батьківського комітету, учнівського комітету тощо.

4.Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам'ятка, бланк, анкета тощо).

5.Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

6.Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов'язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

7.Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в ЗЗСО.